Марія Монтессорі підкреслювала: "Наша мета у вихованні маленьких дітей - це сприяти будівництву інтелектуально, емоційно та фізично розвиненої особистості, та розкриття її внутрішнього потенціалу».

Виховання за системою Монтессорі відбувається природнім шляхом через моторну, сенсорну та інтелектуальну активізацію. Перші положення цієї системи  базувалися на спостереженнях за поведінкою дитини. Саме медичні та психологічні дослідження стали базисом педагогіки Марії Монтессорі. 

 Базовими та найважливішими основами Монтессорі-педагогіки є:

 • спеціально підготоване середовище, що відповідає віковим потребам дитини. Можливість  контакту з усіма дидактичними матеріалами;

 • вчитель, як активний спостерігач та помічник 

Саме підготоване середовище відіграє ключову роль у розвитку дитини. Його обладнано таким чином, що воно може  задовольнити будь-які потреби дитини і просунути її на шляху до формування особистості. Перебуваючи у такому середовищі і активно вивчаючи його, дитина накопичує, поглиблює та вдосконалює свої знання для подальшого розвитку.

 

Свобода та спокійне оточення дають дитині можливість жити і влаштовувати своє життя за власними внутрішніми законами і потребам. 

Важливі принципи, яких ми дотримуємось у нашому Монтессорі - середовищі: 

  • Свобода рухів: діяльність та накопичення досвіду здійснюються через рух. Усі дитячі садки та школи Монтессорі обов'язково враховують цей аспект. Саме через вільну діяльність дитина слідує своїм основним потребам. Вона освоює своє оточення через рухи. Природні та спонтанні рухи в середовищі допомогають формуванню душі та розуму.
  • Свобода вибору діяльності: Якщо надати дитині свободу вибору, то вона буде діяти, керуючись внутрішньою мотивацією. Саме вона змушує дитину брати необхідні їй предмети та задовольняти свої потреби. Внутрішня мотивація - це ключ до навчання і спокійного засвоєння. 
  • Свобода повторень: дитині потрібен час і можливість для повторення різних дій, щоб продовжувати свій розвиток. Спонтанне і часте повторення - це феномен, який проявляє себе тоді, коли дитина знаходить матеріал, який відповідає її внутрішнім потребам, її сензитивній фазі. Тоді вона знайомиться з предметом, інтенсивно вивчаючи його, маніпулюючи ним, розвиваючи витримку і концентрацію уваги. 
  • Свобода вираження почуттів: відкрите та позитивне оточення спонукають до соціальних контактів, а від цього безпосередньо залежить побудова мови.  У дитини є потреба висловлювати свої почуття, щоб поліпшити мову. Їй хочеться спілкуватися з дорослим, який може поспівчувати, поговорити і попрацювати з нею. 
  • Свобода соціальних контактів: дітям потрібна свобода, щоб вчитися будувати власні соціальні відносини. Вільна дитина спонтанно допомагає іншим і дорослішає завдяки цьому. Уміння кооперувати з іншими вибудовується легше, ніж уміння конкурувати. Діти вчаться поважати роботу інших, що зосереджено займаються власними справами. Якщо діти і переривають одне одного, то тільки на короткий час, якщо потрібна допомога. У них загострюється почуття справедливості. Свобода і активна робота в правильно організованому середовищі - це умови, які спонукають до виховання соціально орієнтованої поведінки.  

Діти, які користуються своїм правом розпоряджатися своєю свободою, стають незалежними особистостями, надійними і відповідальними за свої вчинки. Свобода ця не є необмежена. Межі її задаються ззовні, і дитина відчуває їх. Свобода, що обмежена рамками, швидше приводить до розуміння життя.  

 

19 заповідей Марії Монтессорі для батьків:

1. Дітей вчить те, що їх оточує. 

2. Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати. 

3. Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати. 

4. Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися. 

5. Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.

6. Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою. 

7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити. 

8. Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винною. 

9. Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися. 

10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою. 

11. Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі. 

12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе потрібною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов. 

13. Не кажіть поганого про дитину - ані при ній, ані без неї. 

14. Концентруйте увагу на розвитку хорошого в дитині так, щоб у результаті поганому не залишалося місця. 

15. Будьте активні у підготовці середовища. Виявляйте постійну ретельну турботу про неї. Показуйте місце кожного розвиваючого матеріалу і правильні способи роботи з ним. 

16. Будьте готові відгукнутися на заклик дитини, яка потребує вас. Завжди прислухайтесь і відповідайте дитині, яка звертається до вас. 

17. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її, але негайно суворо зупиняйте будь-яке некоректне використання матеріалу і будь-яку дію, що загрожує безпеці самої дитини або інших дітей. 

18. Поважайте дитину, що відпочиває або спостерігає за роботою інших, або розмірковує про те, що вона зробила чи збирається зробити. 

19. Допомагайте тим, хто хоче працювати, але поки не може вибрати собі заняття до душі.

 

Методика Монтессори. Доводы одного родителя.

Przetwarzanie wideo...