Маючи вищу освіту викладача іноземних мов та досвід роботи у сфері дошкільної підготовки, Валентина пройшла тренінг за системою Монтессорі та, як каже сама, практикує її не лише в садочку, але й вдома, виховуючи трьох дітей.
Але краще вона сама раскаже про себе:
Про роботу за системою Монтессорі:
Я прийшла працювати не лише у дитячий садочок, а працювати по-новому.
Мене захопила система Марії Монтессорі - її підхід до дитини, як майбутнього дорослого, система слідування за дитиною, а не «ламання» дитини під систему.
А ще, це одна з методик, що є дійсно "системою" - логічною, структурованою та полідовною.
Вона покриває всі галузі знань та перевірена поколіннями дітей, що виросли та залишились відкритими до знання та навчання дорослими, ерудованими та новаторськими. Звичайно, я перевіряю цей метод на своїх дітях вдома )
Це природньо та гармонійно входить у наші стосунки та покращує їх, роблячи більш конструктивними та продуктивними.Я стала краще розуміти своїх дітей.І ще, що дуже важливо, перестала їх порівнювати між собою та з іншими дітками. Бо кожна дитина унікальна та неповторна. Її сьогоднішню можна порівнювати лише з нею ж вчорашньою.
Бо немає такого терміну як «середня успішність». Є конкретна успішність кожної дитини. І вона унікальна, чудова!
Про самостійність дітей та капризи «Я не буду цього робити!»
Дітки з першого дня перебування у садочку багато чого вчаться робити самі - одягатися, мити руки, прибирати за собою, виконувати певні базові правила порядку.
Протягом вже першого місяця я бачу як дітки, які звикли що вдома все роблять за них, проходять декілька етапів:
- здивування «чому у садочку по-іншому?»
- недовіра і перевірка на «не хочу-не буду». Це складна ситуація, але по-перше, тут важливо бути м’якими та послідовними. Не конфліктуючи з дитиною, зацікавити її, підтримати та показати якою важливою є її самостійність не лише для неї, але й для всіх інших. По-друге, діти найкраще вчаться одне в одного. І коли до новачка підходить інша дитина та показує як це зробити, включається «Я теж так хочу! Я зможу!» .
- зацікавленість у простоті та доступності дій
- щоденне самообслуговування з радістю та захопленням «ТАК! Я можу САМ!»
- поміч новачкам в опануванні цих навичок.
Про те, чому діти починають вчитися як тільки відміняють «уроки»:
А ще мене захоплює те, що немає «уроків» у звичному, шкільному розумінні цього терміну .
Кожна дитина обирає свій шлях та темп навчання, відповідно до внутрішньої готовності та зацікавленості саме зараз.
В класі багато матеріалів, що розвивають відчуття, дають знання з математики, мови (літери, письмо, читання, розширення словникового запасу), природничих наук. І ці матеріали повністю відповідають мисленневому процесу дитини, тому є цікавими та ефективними.
А моя робота як педагога - надавати можливості, відслідковувати інтерси дитини та «підхоплювати» їх, даючи умови для своєчасного розвитку.
Чи може таке бути, що при відсутності «уроків», діти будуть ледарювати? Звичайно ні!
Бо вчитися, пізнавати світ - це базова потреба кожної дитини! До 6 років вони мають «поглинаючий розум» (термін Марії Монтессорі), що схоплює та засвоює все, що попадає у його поле. Тому дуже важливо в цей вік наповнювати його якісною та цікавою інформацією. А матеріали Монтессорі дають це у ігровій та доступній формі. Цю ефективність я відчуваю не лише як педагог, а й як мама :)
Про вирішення дитячих конфліктів та виховання «стратегів»:
Ще одне відкриття для мене - методика вирішення конфліктних ситуацій між дітками.
Раніше я, як і багато хто з батьків, намагалася максимально уникати конфліктних ситуацій на майданчиках. Бо не знала точно як «правильно» вчинити: захищати свою дитину? захищати іншу? вимагати щоб дитина ділилася іграшками? чи просто втекти якомога швидше, поки не почався скандал? Але зараз, краще розуміючи дитячу психологію, я маю діючий механізми вирішення складних ситуацій.
Мені дуже подобається допомагати дітям знаходити самим шляхи вирішення конфліктів. Але зараз, краще розуміючи дитячу психологію, я маю діючий механізми вирішення складних ситуацій. Мені дуже подобається допомагати дітям знаходити самим шляхи вирішення конфліктів.
Для кожного віку вони трішки відрізнаються, але є базові правила:
- не давати дітям залишатися лише в полі емоцій
- проговорювати почуття кожного (це привчає до поваги почуттів іншої дитини)
- сумісне знаходження компромісу (не завжди ситуація має бути вирішена миттєво. Сам процесс її проговорювання дає змогу загасити негативні емоції та відволіктись на «а якщо ми запропонуємо» замість «лопатка тут і зараз»)
Роблячи це раз за разом, спочатку за допомогою дорослого, а потім самостійно, дитина набуває навичок ведення переговорів, вирішення конфліктів, краще розуміє інших, може передбачати наслідки тих чи інших дій, має досвід варіативності поведінки. Мені б хотілося щоб було більше Монтессорі - мам )
Про плани на майбутнє:
Я б хотіла стати педагогом у Монтессорі-школі. Бо це те, чого б я хотіла для своїх дітей )
І в планах в нас є відкриття такої школи у Львові у майбутньому